Брати з селища Головине підкорюють світ рок-музикою

Андрій та Василь Федчики родом із Головине Черняхівської громади. Вони навчалися у Черняхівській музичній школі, самостійно опановували гітару, створювали власні музичні проєкти й сьогодні мріють про Grammy та виступи на найбільших світових рок-фестивалях. Колись батько казав їм: «Займіться ділом». Сьогодні вони можуть відповісти: «Ми ним і займаємося». Бо їх музика вже підкорює світ.

У невеликих населених пунктах часто здається, що великі мрії починаються десь далеко — у Києві, Лондоні чи Нью-Йорку. Але історія братів Федчиків доводить протилежне. Їхній музичний шлях розпочався у Головине, продовжився у Черняхівській музичній школі, а сьогодні їхні пісні слухають не лише в Україні.

Андрій та Василь — брати, які не просто грають музику, а створюють власні композиції. Для них це принципово важливо. Ще в старших класах школи вони зрозуміли, що хочуть не просто виконувати чужі пісні, а писати свої — зі своїми текстами, мелодіями та власним звучанням.

Музика почалася з баяна, а продовжилася роком

Обидва брати здобували музичну освіту у Черняхівській музичній школі за класом баян. Згодом захопилися рок-музикою, а гітару та інші інструменти освоювали вже самостійно. Андрій також додатково займався музикою у місцевому будинку культури при професійному коледжі. Музиканти розповідають, що любов до творчості передалася їм від батьків. У родині завжди любили музику: батьки хлопців мають гарний слух і співають. Втім, коли захоплення синів почало ставати серйозною справою, батько ставився до цього по-своєму. Його позицію можна передати короткою фразою: «Займіться ділом». Можливо, він просто хотів, щоб хлопці мали надійну професію та стабільне життя. А можливо, не одразу розумів, що для його синів музика і є тією справою, без якої вони вже не уявляють свого життя.

Два брати — два музичні напрямки

Сьогодні Андрій та Василь працюють над двома основними музичними проєктами. Один із них — Amberwhale, рок-метал гурт, інший — DVA, проєкт із легшим звучанням у стилі диско-фанк. До цього був їхній перший спільний проєкт — Part of Universe, до якого також долучався барабанщик Орест, земляк братів із Головине. У творчій роботі кожен із братів має свою роль. Василь переважно відповідає за тексти, хоча остаточно вони редагують їх разом. Андрій займається музичним продакшном та технічною частиною запису. Такий розподіл дозволяє кожному з них займатися тим, у чому він сильніший. Водночас усі важливі рішення вони приймають разом.

«Музика — це покликання»

Музика для братів не стала основним джерелом заробітку. І вони ніколи не сприймали її як спосіб заробити гроші. Сьогодні вони самі фінансують свою творчість: працюють, заробляють, а потім вкладають кошти у створення та просування музики. Для хлопців музика — це покликання, своєрідна «обставина непереборної сили». Те, що просто неможливо залишити. Василь говорить, що є власним найсуворішим критиком. Якщо композиція відповідає його власним вимогам до якості, він може вважати роботу вдалою. Їхня аудиторія — переважно люди віком від 18 до 45 років, яким важливі не лише мелодія та ритм, а й зміст. Слухачі, які звертають увагу на якість тексту, звучання та емоцію, закладену в пісні.

«Наостанок»: коли особисту історію неможливо заспівати чужим голосом

Один із найцікавіших моментів у творчості братів — нова композиція «Наостанок», яка стала особливою для Amberwhale. Вперше головний вокал у пісні виконав не фронтмен гурту Андрій, а її автор — Василь. Причина була дуже особистою. Пісня народилася після болісного розриву і стала своєрідним способом прожити цей досвід та відпустити минуле. Андрій говорить, що не міг просто виконати композицію замість брата, адже вона була надто особистою. «Мені здавалося неправильним співати цю пісню замість Василя. Вона надто чесна й відверта. Саме тому ми вперше відійшли від нашого звичного формату й віддали головний вокал автору». Сам Василь розповідає про пісню так: «Це дуже особиста історія. Іноді потрібно чесно проговорити свій досвід, щоб остаточно його відпустити… “Наостанок” — саме про той момент, коли доводиться прийняти реальність і почати рухатися далі». Мабуть, саме такі пісні й залишаються з людьми надовго. Адже слухач може не знати історії автора, але впізнати у ній себе.

Їхню музику слухають за кордоном

Цікаво, що значна частина роялті — авторських відрахувань за використання музики — надходить братам з-за кордону. Серед країн, звідки вони отримують такі виплати, — Балтійські країни, Угорщина, Італія та Німеччина. На думку Василя, одна з причин полягає в тому, що в Україні ще недостатньо розвинена культура ліцензування музики у закладах. Крім того, багато людей звикли слухати музику безкоштовно, обмінюючись файлами чи посиланнями. Для музикантів це важливе питання, адже за кожною піснею стоїть велика робота. І авторські відрахування — це не просто гроші, а визнання того, що створена тобою музика використовується та має цінність.

Grammy, Rock am Ring і мрія про світову сцену

Андрій та Василь не бояться говорити про великі мрії. Вони хочуть отримати Grammy, виступати на масштабних фестивалях на кшталт Rock am Ring та Rock in Rio, а в перспективі мріють навіть про потрапляння до Зали слави рок-н-ролу.

Можливо, для когось такі плани можуть здатися надто амбітними. Але хіба можна створювати музику світового рівня, якщо самому не дозволяти собі мріяти про світову сцену? Тим більше, що брати вже зробили чимало, аби їхня творчість вийшла за межі рідного селища. Вони створюють власну музику, розвивають кілька проєктів, самостійно вкладають у них кошти й поступово формують свою аудиторію. І найголовніше — вони не чекають, коли хтось прийде та зробить їх відомими. Вони просто продовжують працювати.

ЧерМедіа\Вікторія Дубовик