Черняхівська вчителька фізкультури — чемпіонка України з бодібілдингу

Вона вчить дітей віджиматися й бігати крос, а сама виходить на сцену всеукраїнських чемпіонатів у сяйві софітів. Вчителька фізичної культури з Черняхова доводить: маленьке селище — не перешкода для великих перемог. Про спорт, сцену, витрати на бодібілдинг і мрію про сучасний спорткомплекс — у відвертому інтерв’ю з Вікторією Ковальчук для «ЧерМедіа».

«Один вихід на сцену може коштувати понад 30 тисяч гривень»

— Вікторіє, ви поєднуєте одразу кілька ролей — вчителька, тренерка, чемпіонка. Розкажіть більше про себе.

— Я вже дев’ять років працюю вчителькою фізичної культури в Черняхівському ліцеї №1. Паралельно — фітнес-тренерка в тренажерному залі «Олімп». А у професійному спорті — чемпіонка України 2024 року в категорії фітнес-бікіні й у топ-6 України 2025 року.

— Як ви прийшли у бодібілдинг? Це була мрія з дитинства?

— Моє життя зі спортом почалося ще з п’ятого класу — я вісім років займалася волейболом і навіть входила до збірної Житомирської області. А ось до бодібілдингу прийшла три роки тому. Мене завжди захоплювала естетика тіла — хотілося бути не просто здоровою, а й гармонійною, підтягнутою, впевненою. І як говорив мій дідусь — хто, як не ми, створюємо себе і свій шлях. Це дало мені чітке розуміння, що я маю розраховувати лише на себе.

«Це найдорожчий вид спорту»

Бодібілдинг — це не лише дисципліна і сила волі. Це ще й значні фінансові витрати.

— Підготовка потребує якісного харчування, спортивних добавок, постійного супроводу тренера. А ще — сценічний образ. Мій останній купальник коштував 13 500 гривень, взуття — близько 4 000. Додайте прикраси, грим, зачіску, макіяж. У підсумку один виступ може обійтися у понад 30 000 гривень.

І при цьому в Україні переможці зазвичай отримують медаль, грамоту та іноді подарунки від спонсорів. Попри це, Вікторія продовжує виступати — бо для неї це не лише спорт, а спосіб самореалізації.

Вчителька, яка надихає

— Як реагують ваші учні на ваші спортивні досягнення?

— Я відчуваю відповідальність, бо є для них прикладом. І що цікаво — підлітків більше цікавить не те, як «накачатися», а як правильно харчуватися. На жаль, у шкільній програмі мало уваги приділяють культурі харчування. Я завжди наголошую: їжа — це паливо для організму, а не просто задоволення.

Її уроки — це не лише нормативи, а й розмови про здоровий спосіб життя, дисципліну та повагу до свого тіла.

Мрія — сучасний спорткомплекс у Черняхові

Живучи й працюючи в Черняхові, Вікторія не приховує: спортивна інфраструктура потребує розвитку.

— У нас фактично один спортивний зал, якому вже сім років. Дитяча спортивна школа перебуває в аварійному стані, тому заняття проходять у приміщеннях ліцеїв. Мрію, щоб у Черняхові з’явився сучасний спортивний комплекс із можливостями для художньої гімнастики, черлідингу (яким я також займаюся з дітьми) та інших секцій.

«За наше здоров’я відповідальні лише ми»

— Яка ваша головна особиста ціль?

— Бути самодостатньою та незалежною особистістю. Максимально реалізувати себе у своїй сфері й популяризувати спорт. Бо за наше здоров’я та життя ніхто, крім нас, відповідальності не несе.

Історія Вікторії Ковальчук — це приклад того, як сила характеру перетворює звичайні будні на шлях до великих досягнень. Черняхів може пишатися своєю чемпіонкою — і, можливо, саме її приклад стане поштовхом для нових спортивних історій у громаді. А також поштовхом до створення спортивного простору для молоді.