Батько сімох дітей з Черняхова добровільно пішов у «Лють»: історія поліцейського, який воює після двох поранень

Поліцейський, який служить уже 25-й рік і має сімох дітей, 12 червня 2024 року добровільно приєднався до обʼєднаної штурмової бригади «Лють». За цей час він отримав два поранення, але продовжує служити на Донецькому напрямку. Свою службу він розпочав у Черняхівському районному відділі ще тоді міліції. Починав із дільничного і всю службу — а це вже 25-й рік — пропрацював у районі. Змінювалися посади, але місце лишалося незмінним, адже там найголовніше — його родина: кохана дружина Тетяна та семеро чудових дітей.

— Мої діти — це основа основ, мій сенс життя. Лише одна думка про те, що їх можуть скривдити, призводить до люті та ненависті до ворога. Я пішов, щоб захистити сімʼю.

Анатолій розповідає: коли почала формуватися бригада «Лють», він побачив, що молодь вагається, тому одразу вирішив, що прийшов його час захищати Батьківщину. Залишалося переконати дружину.

— Тетяна не погоджувалася, була проти. І я її розумію, адже на ній залишається великий обовʼязок — виховувати дітей. Але я не міг інакше. Вона зрозуміла мене тоді, коли у Львові в кінотеатрі подивилася фільм «Буча». Тоді вона мене відпустила.

За період служби Анатолій Закревський отримав два поранення: 3 травня та 1 липня минулого року. Уламок досі залишається в його тілі, адже дістати його не змогли. Попри це він продовжує служити. Разом із ним служить черняхівець Петро Пивовар — побратими підтримують один одного. Хлопці також вдячні волонтерському фонду «Побратим та волонтери» за постійну підтримку та допомогу. Завдяки їм вони завжди мають усе необхідне на передовій.

— Коли востаннє я їхав у відпустку, діти чекали мене на вулиці попри морози. Таня не змогла втримати їх у хаті. Це те, що дає мені сили і розуміння, що я маю повернутися, але поки не виконаю свій обовʼязок — як батька, чоловіка, захисника та патріота.

Посмішка моєї найменшої, семирічної Терези — як орієнтир шляху додому.